самооборона
САМООБОРОНА, и, ж. Оборона самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; оборона самого себе власними силами; самозахист. Сій статті не годилось придавати характер [надавати характеру] самооборони (Л. Укр., V, 1956, 173); Існують різні системи самооборони проти озброєного противника. В нашій країні це бойове самбо (Наука.., 1, 1970, 60); // Оборона країни силами й засобами самого населення поряд з обороною силами держави. Велику допомогу подавали партизанам створені з місцевого населення групи самооборони (Шиян, Партиз. край, 1946, 38); // Загін з місцевого населення для оборони свого населеного пункту від нападу ворога. До вечора самооборона, зрідка перестрілюючись, тримала на віддалі військо (Стельмах, І, 1962, 637).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самооборона | самооборони |
Родовий | самооборони | самооборон |
Давальний | самообороні | самооборонам |
Знахідний | самооборону | самооборони |
Орудний | самообороною | самооборонами |
Місцевий | на/у самообороні | на/у самооборонах |
Кличний | самообороно | самооборони |