саморегулювання
САМОРЕГУЛЮВАННЯ, я, с., спец. Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. Найвищим ступенем саморегулювання живого організму є діяльність центральної нервової системи, мозку людини (Наука.., 3, 1962, 18); Кожна жива клітина має дуже чутливі пристосувальні механізми і універсальну здатність до саморегулювання (Знання.., 12, 1971, 14); // Автоматичне регулювання режиму роботи якої-небудь машини, якогось апарату. Н. Белєнеску твердить, що головна риса електронної машини - це її здатність до саморегулювання, можливість виконувати автоматичну роботу (після заданої людиною програми) вже самостійно (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 454).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саморегулювання | саморегулювання |
Родовий | саморегулювання | саморегулювань |
Давальний | саморегулюванню | саморегулюванням |
Знахідний | саморегулювання | саморегулювання |
Орудний | саморегулюванням | саморегулюваннями |
Місцевий | на/у саморегулюванні | на/у саморегулюваннях |
Кличний | саморегулювання | саморегулювання |