сангвінічний
САНГВІНІЧНИЙ, а, е. Який відзначається швидкою збуджуваністю, бурхливою, хоч і не глибокою, реакцією на зовнішні враження; жвавий, життєрадісний (про нервову організацію, темперамент). Сангвінічний темперамент може привести людину до легковажності (Психол., 1956, 213); // Який мав такий темперамент. Гучинський, молодий, .. сангвінічний чоловік, давав Кошицькій причину до заздрості (Фр., IV, 1950, 199).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сангвінічний | сангвінічна | сангвінічне | сангвінічні |
Родовий | сангвінічного | сангвінічної | сангвінічного | сангвінічних |
Давальний | сангвінічному | сангвінічній | сангвінічному | сангвінічним |
Знахідний | сангвінічний, сангвінічного | сангвінічну | сангвінічне | сангвінічні, сангвінічних |
Орудний | сангвінічним | сангвінічною | сангвінічним | сангвінічними |
Місцевий | на/у сангвінічному, сангвінічнім | на/у сангвінічній | на/у сангвінічному, сангвінічнім | на/у сангвінічних |