санітар
САНІТАР, а, ч. Особа молодшого медичного персоналу в лікарні, госпіталі, яка доглядає хворих і поранених, стежить за чистотою приміщення тощо. Через широко відчинені двері санітар викотив на веранду крісло з хворим (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 337); - Дозвольте? - громовим басом запитав він. - Санітар другої міської лікарні, Піддубний. Пробачте, вриваюсь без запрошення (Собко, Справа.., 1959, 80); * Образно. Руді мурашки - чудесні санітари, які старанно оберігають дерева від шкідників (Веч. Київ, 24.VII 1968, 4); // Рядовий медичної служби в армії, який подає першу допомогу пораненим і виносить їх з поля бою. Санітари повибігали із своїх схованок і, взявши носилки, стали підбирати поранених бійців (Тют., Вир, 1964, 505).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | санітар | санітари |
Родовий | санітара | санітарів |
Давальний | санітарові, санітару | санітарам |
Знахідний | санітара | санітарів |
Орудний | санітаром | санітарами |
Місцевий | на/у санітарі, санітарові | на/у санітарах |
Кличний | санітаре | санітари |