сапер
САПЕР, а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо. Радянська Армія визволила Київ 6 листопада 1943 р. Туманного ранку ми переправилися через сивий Дніпро по наведеному саперами мосту на понтонах (Панч, В дорозі, 1959, 304); - Сапери в Калачі Над Доном вирили траншеї (Нагн., Слово.., 1954, 282); Наші сапери робили проходи в мінному полі (Ю. Янов., II, 1954, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сапер | сапери |
Родовий | сапера | саперів |
Давальний | саперові, саперу | саперам |
Знахідний | сапера | саперів |
Орудний | сапером | саперами |
Місцевий | на/у сапері, саперові | на/у саперах |
Кличний | сапере | сапери |