сарака
САРАКА, и, ч. і ж., діал. Бідолаха. - У неділю була велика бійка в шинку; багато парубків - здається, що й ти, Юро, сарако,- пішли додому з порозбиваними головами (Фр., IV, 1950, 387); Під кінець служби захрип [дяк], сарака (Хотк., II, 1966, 7); - В чому річ? - поспитав я, здивований, у солдата. - Ведіть мене до штабу! - Не вдавай дурня! Вивертай кишені, сарака! - гукнув осатанілий легіонер (Кос., Новели, 1962, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сарака | сараки |
Родовий | сараки | сарак |
Давальний | сараці | саракам |
Знахідний | сараку | сарак |
Орудний | саракою | сараками |
Місцевий | на/у сараці | на/у сараках |
Кличний | сарако | сараки |