свавільничати
СВАВІЛЬНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що сваволити. - Передай їм [кріпакам], що наказів своїх я не люблю відміняти, а будуть свавільничати, то викличу з повіту команду на постій (Кочура, Зол. грамота, 1960, 471); - Я тобі, Григорію, раджу: не свавільничай. Від беззаконня пора відвикати (Гончар, Тронка, 1963, 94).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свавільничаю | свавільничаємо |
2 особа | свавільничаєш | свавільничаєте |
3 особа | свавільничає | свавільничають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свавільничатиму | свавільничатимемо |
2 особа | свавільничатимеш | свавільничатимете |
3 особа | свавільничатиме | свавільничатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | свавільничав | свавільничали |
Жіночий рід | свавільничала | |
Середній рід | свавільничало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свавільничаймо | |
2 особа | свавільничай | свавільничайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | свавільничаючи | |
Минулий час | свавільничавши |