свердлувальний
СВЕРДЛУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для свердлування. Токар включив сусідній свердлувальний верстат (Донч., III, 1956, 402).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | свердлувальний | свердлувальна | свердлувальне | свердлувальні |
Родовий | свердлувального | свердлувальної | свердлувального | свердлувальних |
Давальний | свердлувальному | свердлувальній | свердлувальному | свердлувальним |
Знахідний | свердлувальний, свердлувального | свердлувальну | свердлувальне | свердлувальні, свердлувальних |
Орудний | свердлувальним | свердлувальною | свердлувальним | свердлувальними |
Місцевий | на/у свердлувальному, свердлувальнім | на/у свердлувальній | на/у свердлувальному, свердлувальнім | на/у свердлувальних |