свобода
СВОБОДА, и, ж. 1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля. Не вам, Не вам, в мережаній лівреї Донощики і фарисеї, За правду пресвятую стать І за свободу (Шевч., II, 1963, 296); Великі питання політичної свободи і класової боротьби вирішує, кінець кінцем, тільки сила.. (Ленін, 11, 1970, 16); //Державний суверенітет. - Великі жертви, принесені нами в ім'я свободи і незалежності нашої Батьківщини,.. не минули марно і увінчалися повною перемогою над ворогом (Гончар, III, 1959, 440).
Демократичні свободи - визначена законом можливість участі громадян у суспільно-політичному житті країни, сукупність усіх політичних прав громадян.
2. Перебування не під арештом, не ув'язненим, не в неволі і т. ін. Був [Гордіюк) в опришках колись, але, піймавшися, обіцяв за ласку свободи перейти на службу поліційну (Хотк., II, 1966, 54); В'язні не втрачали надії вирватися на свободу, не схилялися перед жорстокою долею (Хижняк, Тамара, 1959, 209).
@ Дарувати свободу див. дарувати.
3. Життя, існування і т. ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд. - Я просвічена людина, маю право на свободу, на самостійність. Хто має право держати мене на припоні? (Н.-Лев., VI, 1966, 68); Достаток, свобода, безклопітність, молодий муж,.. добра свекруха, милі люди.., - чого ж їй бракувало, ну, чого? (Хотк., II, 1966, 34); Жінки [кочовиків-скотарів] користувалися великою свободою і навіть були ватажками на війні (Іст. СРСР, І, 1956, 13); Свобода немислима без відповідальності кожного члена суспільства перед суспільством (Ком. Укр., 9, 1968, 7).
4. Можливість діяти без перешкод і заборон у якій-небудь галузі. Пролетаріат завоював усьому російському народові ..небачену на Русі свободу друку, зборів, спілок (Ленін, 19, 1971, 398); Справжню, реальну свободу в творчості забезпечує принцип партійності, вимагаючи зв'язку літератури і мистецтва з пролетаріатом, служіння найширшим народним масам (Рад. літ-во, 9, 1969, 7); Свобода слова.
5. Філософська категорія - можливість вияву суб'єктом своєї волі в умовах усвідомлення законів розвитку природи і суспільства.
Свобода волі - здатність приймати рішення із знанням справи; Свобода і необхідність - філософські категорії, що виражають діалектичну суперечність між діяльністю людини як розумної істоти й об'єктивними законами природи та суспільства; Свобода совісті див. совість.
6. Легкість, відсутність утруднень у чому-небудь. Нерішучість та порожнеча відбилася навіть на характері й зовнішнім вигляді тої промови, яку мав нарешті Марусяк до своїх легінів. Не було свободи, не було сміливості, молодечості (Хотк., II, 1966, 227).
7. заст., рідко. Простота, невимушеність у поводженні. В чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження (Фр., VI, 1951, 9).
8. розм., рідко. Вільний від праці час. Ходім лишень к моїй господі, Там поговорим на свободі (Котл., І, 1952, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свобода | свободи |
Родовий | свободи | свобод |
Давальний | свободі | свободам |
Знахідний | свободу | свободи |
Орудний | свободою | свободами |
Місцевий | на/у свободі | на/у свободах |
Кличний | свободо | свободи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Свобода | Свободи |
Родовий | Свободи | Свобод |
Давальний | Свободі | Свободам |
Знахідний | Свободу | Свобод |
Орудний | Свободою | Свободами |
Місцевий | на/у Свободі | на/у Свободах |
Кличний | Свободо | Свободи |