свободолюбство
СВОБОДОЛЮБСТВО, а, с. Любов, прагнення до свободи, незалежності. Минали роки, складались століття, місто [Київ] жило, завжди вірне своїм традиціям свободолюбства (Цюпа, Україна.., 1960, 128); В його [О. Пушкіна] характері і світогляді М. Рильський виділяє насамперед громадянську мужність, любов до поневолених, свободолюбство (Рад. літ-во, 3, 1967, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свободолюбство | свободолюбства |
Родовий | свободолюбства | свободолюбств |
Давальний | свободолюбству | свободолюбствам |
Знахідний | свободолюбство | свободолюбства |
Орудний | свободолюбством | свободолюбствами |
Місцевий | на/у свободолюбстві | на/у свободолюбствах |
Кличний | свободолюбство | свободолюбства |