своєчасний
СВОЄЧАСНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час. Іритували.. безтолкові відкладання вечора без своєчасних про те оголошень (Л. Укр., V, 1956, 380); Для одержання високого врожаю цукрових буряків винятково велике значення має своєчасний і високоякісний обробіток посівів (Колг. село, 11.V 1955, 2); // Який відповідає потребам, вимогам даного моменту; доречний, актуальний. З'їзд [XXII] вважав своєчасними, правильними і необхідними заходи Центрального Комітету і Радянського уряду по дальшому зміцненню обороноздатності нашої Батьківщини (Резол. XXII з.., 1961, 10); [Середа:] Підкріпився. Тепер можна й полежати на студентському ліжку. (Лягає). [Журавель:] Думка своєчасна (Мик., І, 1957, 485).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | своєчасний | своєчасна | своєчасне | своєчасні |
Родовий | своєчасного | своєчасної | своєчасного | своєчасних |
Давальний | своєчасному | своєчасній | своєчасному | своєчасним |
Знахідний | своєчасний, своєчасного | своєчасну | своєчасне | своєчасні, своєчасних |
Орудний | своєчасним | своєчасною | своєчасним | своєчасними |
Місцевий | на/у своєчасному, своєчаснім | на/у своєчасній | на/у своєчасному, своєчаснім | на/у своєчасних |