свят
СВЯТ див. святий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | свят | свята | святе | святі |
Родовий | святого | святої | святого | святих |
Давальний | святому | святій | святому | святим |
Знахідний | свят, святого | святу | святе | святі, святих |
Орудний | святим | святою | святим | святими |
Місцевий | на/у святому, святім | на/у святій | на/у святому, святім | на/у святих |
святий
СВЯТИЙ, поет. СВЯТ, а, е. 1. Пов'язаний з релігією, богом, наділений божественною силою. Архімандрит Сам на горі править, Святого бога просить, хвалить, Щоб дав їм мудрості дознати, Гетьмана доброго обрати (Шевч., II, 1963, 159); [Корж:] Хто буде боронить наш замучений край, нашу святу віру? (Вас., III, 1960, 54); Громада розступається, старий християнин проходить до диякона і віддає йому святі дари і кошик з хлібом (Л. Укр., II, 1951, 482); // Перейнятий божественною силою. Мудрих та святих речей [проповідника] зібралися послухати правовіри (Коцюб., І, 1955, 291); // Уживається як постійний епітет до слів, пов'язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. Трістане! в тебе є гріхи, великі, непростимі. На їх навряд чи проща є в святім Єрусалимі (Л. Укр., І, 1951, 413); Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Коцюб., II, 1955, 118); Недалеко від яру, де була колись свята криничка, стоїть лісова сторожка (Стельмах, І, 1962, 255); - Колись баба Улита, ота, Йосипе, що на Афон ходила, приносила із святої гори якогось зілля (Тют., Вир, 1964, 213); // заст. Освячений. Хоч крізь сон подивлюся На ту Україну, Де ходили гайдамаки З святими ножами, - На ті шляхи, що я міряв Малими ногами (Шевч., І, 1963, 139); З відчиненої брами Січової Покровської церкви виходив столітній батюшка з причтом, півчими, корогвами і святою водою (Довж., І, 1958, 234); // (тільки свят - повторюване) у знач. виг. Уживається при вираженні переляку, подиву, обурення. [Наталка:] Чого ви лякаєтесь, мамо? Се Петро. [Терпилиха:] Свят, свят, свят! Відкіль він взявся? Се мара! (Котл., II, 1953, 39); - Свят, свят, свят... Опам'ятайся. Мені на пошту треба йти (Коцюб., II, 1955, 23); Свят, свят, невже це Данило? Звідки ж він міг узятися? (Стельмах, II, 1962, 70).
Святе письмо див. письмо; Святий дух див. дух; Святі місця - місця, які користуються особливою пошаною віруючих і куди ходять на прощу. - На хресті заприсягнуся! - ..в пальцях блиснув золотий хрестик, привезений з святих місць (Стельмах, І, 1962, 237); Святі отці див. отець.
@ От [тобі (вам)] хрест святий див. хрест; Побий мене святий хрест; Хай (нехай) мене святий хрест поб'є; Побила б мене свята земля див. побити; Побий тебе (його, її, їх і т. ін. ) святий хрест див. побити; Святий боже!, у знач. виг., заст. - уживається для вираження переляку, здивування, захоплення, радості і т. ін. - У воєводи є дочка красуня. Святий боже, яка красуня! (Довж., І, 1958, 249).
2. Який, за християнською релігією, провів життя в служінні богові й якого після смерті церква визнала небесним заступником віруючих. Хто благає матір божу, Хто святих Петра і Павла, Я ж одну благаю тільки - Сонце ясне, любку гожу: Будь до мене прихильніша (Л. Укр., IV, 1954, 105); Бараболя пропустив підполковника повз себе, крадькома тричі перехрестився на святого Миколу і погасив світло (Стельмах, II, 1962, 83); // Праведний, непорочний, угодний богові. [Матушка гуменя:] Оцю молоду дівчину за її святі заміри та богоугодні діла маємо ми покрити чернечою рясою (Мирний, V, 1955, 82); - До Лісовського треба піти. Він добре знав Чорнокнижного, а той, якщо захоче, законом за одне й те саме і голову зітне, і святим праведником зробить (Стельмах, І, 1962, 439); // у знач. ім. святі, тих, мн. (одн. святий, того, ч.; свята, тої, ж. ). Люди, які все життя присвятили служінню богові й після смерті визнані церквою небесними заступниками віруючих. Нехай бог вам помагає! Піду помолюся Усім святим у Києві, Та й знову вернуся В вашу хату, як приймете (Шевч., І, 1963, 317); [Мартин:] Я тобі п'яльця достану, будеш вишивать у п'яльцях. [Марися:] Та я ж не вмію. [Мартин:] Навчишся. Не святі горшки ліплять! (К.-Карий, І, 1960, 342); З кутка виглядав невеличкий образ - не знать святого, чи святої, бо на йому малюнок потемнів (Мирний, IV, 1955, 287); * У порівн. Онися ввійшла в світлицю, згорнувши руки, неначе свята (Н.-Лев., III, 1956, 35); // у знач. ім. святі, тих, мн. Те саме, що ікони (див. ікона). Капличка.. проста.. Чорна вода у зрубі, в якій купають блиск свій воскові свічі, святі, що пахнуть олійною фарбою, липкий чорний поміст (Коцюб., II, 1955, 240); Входе [входить] в хату [Трьомсин], роздивився, На святих перехрестився, Та й хазяйці дав чолом (Манж., Вибр., 1955, 195).
@ Голий, як турецький святий див. голий; Святий його знає, що (куди, як і т. ін. ), заст.- те саме, шо Бог [його] знає, що (куди, як і т. ін. ) (див. бог). Постояв трохи - дрімається, далі все дужче та й дужче. Святий його знає, чого воно так мені (Тесл., З книги життя, 1949, 53); Хоч (хоть) святих винось [із хати] - нема сили терпіти що-небудь; нестерпно для присутніх. Скрізь клопіт, халепа, сто лих! Так в мідні клекотить гарячій, Так в кабаці кричить піддячий, Як кажуть, хоть винось святих (Котл., І, 1952, 233); Коли до дядька Володимира хто звертався з позичкою, він спочатку ставав глухим, а далі або мовчав, або таке молов, що хоч святих винось із хати (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 43).
3. Стос. до великодня. Коли діждалася [мати] в хаті молока, стала щедро, незважаючи на святий піст, відпоювати сина скоромним, беручи весь гріх на себе (Гончар, II, 1959, 199); // Уживається як постійний епітет до свят, визначених християнською релігією. Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих, нема й одежинки про святий празник (Вовчок, І, 1955, 30); Прикази арештувати мене.. відновляються в належний спосіб об різдві святому (Л. Укр., IV, 1954, 132).
Свята вечеря, заст. - вечеря у святий вечір. Ще на святвечір, коли пеклося й варилося до святої вечері дванадцять страв, брала газдиня з усіх мисок по ложці, пекла з того всього книшик та й ховала той книшик аж до Юрія (Хотк., II, 1966, 25); Він також домігся, щоб йому з кожної хати на святу вечерю носили пироги і до них по кварті олії (Стельмах, І, 1962, 271); Святий вечір див. вечір.
4. перен. Морально чистий, благородний, бездоганний у житті, поведінці тощо. Прийде лист від нього, Отой малий трикутник саморобний, Що дожидали їх усі дружини, І сестри всі, і матері святі За тих часів по всій землі радянській (Рильський, II, 1960, 305); - Та що ви йому допит влаштували? ..Не святий і він! До всіх добрим не будеш (Гончар, Тронка, 1963, 154); // Не винний у чому-небудь, перед кимсь; безгрішний. На Прокопа як зверху подивиться - Кругом святий! І чорту ні за що і нігтем зачепиться (Бор., Тв., 1957, 175); - Левко - душа свята! Я, батюшка,.. я витяг у батька все (Кв.-Осн., II, 1956, 293); // у знач. ім. святий, того, ч.; свята, тої, ж. Людина, яка не винна ні в чому, ні перед ким. Родилась [княжна] на світ жить, любить, Сіять господнею красою, Витать над грішними святою І всякому добро творить (Шевч., II, 1963, 34); - Виходить, у мене є багато слабостей, і виходить, що я не святий і, може, навіть гірший за інших (Тют., Вир, 1964, 162); Не удавай святої з себе, не обдурить мене нічим, ні синім поглядом, як небо, ні личком ангельським твоїм (Сос., II, 1958, 118); // Чистий, благородний. Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі.. Могутнім акордом лунає та свята віра в Франковому вірші «Каменярі» (Коцюб., III, 1956, 40); Своє чуття неохололе Несла захованим, святим, Гарячим серцем (Мал., Любов, 1946, 45); // Який виражає чистоту, благородство (про очі, обличчя і т. ін.). [Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх святих очей (Л. Укр., III, 1952, 48); Чоло в неї випукле, чорні очі одночасно святі і гріховні (Стельмах, І, 1962, 78); // Освячений високою метою. [Лицар (з найнижчого уступа скелі) :] Святий цей запал, а проте даремний (Л. Укр., II, 1951, 210); Хай квітне злагода і праця На всіх полях, у всіх серцях, Щоб у труді святім змагаться, А не в загарбницьких боях! (Рильський, III, 1961, 245); // Особливо почесний. Святий обов'язок.
Свята неправда - неправда, до якої вдаються заради чогось кращого. [Прісцілла:] Ні, мій друже! Хоч, може, се була б свята неправда, але ні серце, ні язик не може на неї зважитись (Л. Укр., II, 1951, 379); Свята правда див. правда; Святе діло; Свята справа: а) добра, потрібна, корисна справа. Сама [генеральша] аж ніби мо [ло ]діє, І генерал собі радіє, Що діло, бачите, святе Удвох таки вони зробили. Петра на волю одпустили, Зимою в Київ одвезли, І там у школу оддали (Шевч., II, 1963, 245); - Не турбуйтесь, - .. сказав він. - Все буде добре. - А я й не турбуюсь.. За святе діло й умерти легко... (Гончар, III, 1959, 38); б) добре, прекрасно. - Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю!.. - Святе діло (Довж., І, 1958, 220); в) (при протиставленні) інша справа, інша річ. - В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки! (П. Куліш, Вибр., 1969, 90); [Маруся:] Хто його вигадав - спати влітку в хаті. Святе діло - в садочку, та й під вишеньками (Вас., III, 1960, 82); - Нудьга.. Ненавиджу оці оборони! Копай і копай без кінця. Святе діло наступ. Я тільки тоді й відчуваю, що живу, коли наступаємо (Гончар, III, 1959, 28).
@ Свята наївність - простодушна, нехитра, наївна людина. - Не вдавайте, отче, з себе святу наївність. Все ви добре знаєте (Стельмах, Правда.., 1961, 384); - Яка краса! Який вечір! - вдаючи святу наївність, захоплювався Сидір Сидорович (Дмит., Наречена, 1959, 196); Свята простота див. простота; Святий та божий див. божий.
5. Який глибоко шанують; дорогий, заповітний. Ну, невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все, все, що святе для мене - один дим... (Мирний, V, 1955, 344); Червоний прапор звивсь над нами... Святий той прапор бережіть І мозолястими руками.. Той прапор високо держіть (Черн., Поезії, 1959, 382); Є хіба святіше слово - мати? Чи людина ще рідніш бува? (Шпорта, Вибр., 1958, 283); Вони йшли навпростець, прокладаючи через жито широку дорогу, топчучи святий хліб (Кочура, Зол. грамота, 1960, 105); Мене ще й досі владно кличе моїх степів свята трава, така і рідна і пахуча (Сос., II, 1958, 368); // у знач. ім. святе, того, с. Те, що глибоко шанують. Багато святого в садибах Полтави Для чистих юнацьких сердець (Нагн., Слово.., 1954, 252); // Непорушний, непохитний. Бачиш - руський з тобою, башкир і таджик, Друзі, браття твої, громоносна лавина. Свят союз наш, народ непоборен повік, Нездоланна повік його сила левина (Рильський, II, 1960, 179); // Якого мають дотримуватися всі, обов'язковий для всіх. Тарас вийшов наперед: - Ти хочеш, мабуть, щоб ми не поважали першого святого закону товариства, покинули б братів своїх на те, щоб з них живцем зідрали шкуру, щоб четвертували козацьке тіло (Довж., І, 1958, 254); Усіх їх Вася знав на імена, новакам розповідав про них зворушливі легенди, і хай би спробував хто висловитись про його товаришів без належної пошани! Це були святі традиції його роти, його честь, його слава (Гончар, III, 1959, 190); // Звичний, природний, особливо бажаний. Минала хвилева небезпека - і знову святий спокій (Хотк., II, 1966, 181); Ти [людино] скрізь.. Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс, брудниш повітря пилом та димом (Коцюб., II, 1955, 222).
@ Святая (свята, святе) святих: а) щось таємне, неприступне для непосвячених. Святая святих людського організму - серце - стало підвладним мудрим рукам лікаря (Наука.., 12, 1964, 32); б) щось недоторканне. У нього ключі від зерносховища, де - святе святих - насіннєвий фонд (Літ. Укр., 14.IX 1965, 1); в) щось найдорожче, найзаповітніше. Історія - це святая святих народу, недоторканна для злодійських рук (Довж., III, 1960, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | святий | святі |
Родовий | святого | святих |
Давальний | святому | святим |
Знахідний | святого | святих |
Орудний | святим | святими |
Місцевий | на/у святому, святім | на/у святих |
Кличний | святий | святі |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | святий | свята | святе | святі |
Родовий | святого | святої | святого | святих |
Давальний | святому | святій | святому | святим |
Знахідний | святий, святого | святу | святе | святі, святих |
Орудний | святим | святою | святим | святими |
Місцевий | на/у святому, святім | на/у святій | на/у святому, святім | на/у святих |
свято
СВЯТО1, а, с. 1. День або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати. Ми святкували Жовтневе свято, Дощик холодний колов голками (Рильський, II, 1960, 5); Сторіччя з дня заснування І Інтернаціоналу - свято всього світового робітничого і комуністичного руху (Ком. Укр., 9, 1964, 10); // Відзначуваний звичаєм або церквою день на честь якої-небудь події чи святого. - Я бував у вас у будень, а тепер неділя, ще й свято... (Н.-Лев., VI, 1966, 27); У великі свята, от як на різдво або на пасху, стріляли [з гармат] (Мирний, IV, 1955, 15); Вишнівчани працювали нехотя, по неділях і по релігійних святах на роботу не виходили (Тют., Вир, 1964, 173); // мн. Кілька неробочих днів підряд з нагоди таких торжеств; протилежне будні. От сих різдвяних свят, на самої Меланки, Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать (Греб., І, 1957, 59); - Ви, як я бачу, людина старого стилю, хоч на літа й молоді. В вас, бачу, є ще й якісь будні й свята (Н.-Лев., VI, 1966, 27); // розм., заст. Неділя. Фудульна Палагна, що звикла шість день на тиждень робити і тільки в свято одпочивала, ..сердито дорікала за його примхи (Коцюб., II, 1955, 334).
@ Буде (прийде, зайде, настане і т. ін. ) й на нашій (моїй і т. ін. ) вулиці свято - доможемося (доможуся і я і т. ін.) свого; здійсняться мої або чиїсь надії, сподівання; переможе справедливість. - Та вже ж і на моїй колись вулиці буде свято! - додала вона, скрутнувши головою (Мирний, III, 1954, 227); [Кукук:] Не сумуй, хлопче. Буде колись і на нашій вулиці свято. Скинемо буржуїв, як в Радянській країні, - всім тоді добре буде (Коч., II, 1956, 186); - Молодець, синку! ..Потерпи, буде і на нашій вулиці свято! (Багмут, Опов., 1959, 9); - Прийде й на них [багатіїв] погибель колись. Зайде тоді й на нашій вулиці свято (Головко, II, 1957, 364).
2. у знач. присл. святами. У святкові дні. В театр-оперу.. наші ходили святами чотири рази (Л. Укр., V, 1956, 125); Святами, коли люди мають вільний день, у палаті Коцюбинського особливо людно і шумно (Сміл., Сад, 1952, 301).
3. Торжество, влаштоване з якої-небудь нагоди. Хтось прислав мені вирізки з львівських газет про свято Котляревського (Коцюб., III, 1956, 250); Та от багряною рукою Світанок з ранішніх долин Виводить з сонцем за собою Веселе свято іменин (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 129); Хто не чув її голосистих пісень на весіллях та артільних святах? Хто не кликав її у куми? (Тют., Вир, 1964, 425); Свято врожаю; Спортивне свято; * У порівн. Я весну зустрічаю знов, як свято (Дор., Серед степу.., 1952, 29).
4. Важлива, радісна, приємна подія, а також день, коли вона сталася. [Річард:] Се, Джонатане, маю справжнє свято! Дивись, яку я глину тут знайшов! (Л. Укр., III, 1952, 45); Це було святом для всіх, для всього Петербурга! Щепкін приїхав на гастролі в Александринський театр! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 330); // чого, перен. Бурхливий вияв, буяння чого-небудь. Свято барв.
5. перен. Почуття приємності, радості, піднесення. Для Марусі все стало іншим доокола. І гори, і небо, і люди. Свято було. Синь глибоких проваль на далекім верху радісно сміялася до Марусі (Хотк., II, 1966, 124); - Гов, гов, бики! - зупиняє худобину Євдоким і виходить з борозни поважний, із святом на всьому зарослому обличчі (Стельмах, І, 1962, 631).
СВЯТО2. Присл. до святий 2, 5. [Йоганна:] Я ніколи не жила так чисто, так чесно, навіть свято, як сей рік (Л. Укр., III, 1952, 161); В вандрівці жизні [життя] я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято (Фр., XIII, 1954, 129); На Україні є безліч живих пам'ятників, зв'язаних з ім'ям поета [Т. Шевченка]. Історичні дуби, липи, парки, долини, гори, урочища свято оберігаються народом, державою (Чаб., Шляхами.., 1961, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свято | свята |
Родовий | свята | свят |
Давальний | святу | святам |
Знахідний | свято | свята |
Орудний | святом | святами |
Місцевий | на/у святі | на/у святах |
Кличний | свято | свята |