святешний
СВЯТЕШНИЙ, а, е, діал. Святковий (у 2 знач.). Вовну білую пряде [Марія] На той бурнус йому святешний (Шевч., II, 1963, 354); Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна, щоб сметана не капнула на святешний одяг (Тют., Вир, 1964, 216); // у знач. ім. святешне, ного, с. Святкове вбрання. - Вбирайся вже, дівко, в святешне, бачу, що в тебе лиштва таки посіклася... (Стельмах, І, 1962, 157).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | святешний | святешна | святешне | святешні |
Родовий | святешного | святешної | святешного | святешних |
Давальний | святешному | святешній | святешному | святешним |
Знахідний | святешний, святешного | святешну | святешне | святешні, святешних |
Орудний | святешним | святешною | святешним | святешними |
Місцевий | на/у святешному, святешнім | на/у святешній | на/у святешному, святешнім | на/у святешних |