світ
СВІТ1, у і заст. а, ч. 1. розм. Те саме, що світло1 1. Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба (Шевч., І, 1963, 107); Почало сутеніти. На бульварі засвітили газове світло. Світ залив бульвар, кофейню, сходи (Н.-Лев., V, 1966, 141); Сидять вони собі при ясному світі свічки, тихі, сумні, мовчазні (Мирний, І, 1949, 407); Де ж тіні всі нічні поділись? Навколо світ, навколо день! (Рильський, І, 1960, 157).
@ Проливати (пролити) світ див. проливати.
2. розм. Те саме, що світло1 8. Дало [життя] мені пізнать добро, Дало побачить світ науки (Фр., X, 1954, 40); Вже світ правди прогляда у наше віконце (Мирний, V, 1955, 325); - Це ж тепер учиться мій Кузьма в гімназії, то стара зовсім відцуралася дому.- Зате сина вченого будеш мати. Учення - світ, а невчення - тьма (Стельмах, І, 1962, 114).
3. Час перед сходом сонця; світанок. Хотіла спать, але не спала, І ждала світу, і дожить до Світу божого боялась (Шевч., II, 1963, 248); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (Ле, Ю. Кудря, 1956, 79).
& Благословлятися (благословитися) на світ див. благословлятися; Від білого світу до темної ночі - від раннього ранку до пізньої ночі. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Мирний, III, 1954, 255); Від (од) світу до світу - від ранку до ранку. Чи вбираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (Шевч., II, 1963, 110); Доки (поки) [й] світу (світа) [й] сонця (світу-сонця, сонця-світу і т. ін. ) див. сонце; До [самого білого] світу - до ранку. Він без сну сидів усю ніч темну до білого світу (Вовчок, І, 1955, 157); До самого білого світу пили, гуляли, у карти грали (Мирний, І, 1949, 386); Я не спатиму, люба, до світу, Буду думать і буду писать (Вирган, В розп. літа, 1959, 15); Займатися (зайнятися) на світ див. займатися2; На світ благословило див. благословляти; На світ заблагословилося див. заблагословитися; На світ не зводилося див. зводитися; Не тільки світу, що у вікні див. вікно; Ні світ ні зоря; Чи світ чи зоря див. зоря; Перед світом; Над світом - перед світанком. Розходитись стали мужики уже перед світом - проспівали другі півні (Головко, II, 1957, 230); Вже над світом, коли східний край неба спалахнув полум'ям і свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташиного співу, Гнат.. поплентавсь додому (Коцюб., І, 1955, 25); Поблагословитися на світ див. поблагословитися; Світе мій!; заст. Боже-світе!; Господи-світе! - уживається для вираження подиву, радості, обурення і т. ін. - Боже мій, світе мій! Чом же ти мене не збудила? (Н.-Лев., II, 1956, 195); Очі в неї світили, як дві свічки, а язичок... Світе мій!.. Допалася вона до мови, як ужака до молока... (Вовчок, І, 1955, 374); Світ [моїх] очей!; Мій світе [білий]! - пестливе звертання до дорогої людини. - О сину! світ моїх очей! Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (Котл., І, 1952, 232); Мати над вмираючим ридала: - Мій світе білий! Горенько моє! (Фр., XIII, 1954, 34); Світ світає - розвидняється; настає світанок. Ой без милого соловейка і світ не світає (Сл. Гр.); Ще й на світ не зоріло див. зоріти; Як (мов, наче і т. ін. ) світ свінув див. свінути; Як [тільки] світ; Скоро (чим, ледь, рідко чуть) світ - дуже рано, на світанку. Вже ж пізно. А завтра ж як світ на степ іти (Головко, І, 1957, 267); На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу (Фр., IV, 1950, 69); Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Кв.-Осн., II, 1956, 200).
СВІТ2, у і заст. а, ч. 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить... що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу.
Об'єктивний світ див. об'єктивний1.
^ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний.
2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Л. Укр., І, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Ком. Укр., 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Зар., Антеї, 1961, 20).
3. Земна куля, Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Л. Укр., V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Довж., І, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Ком. Укр., 5, 1960, 31); // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини - приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Коцюб., II, 1955, 186); - Без тебе мені світ - не світ і люди - не люди! - крізь плач скрикнув він (Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ - великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Рильський, III, 1961, 88); // Оточення - суспільство, люди. - Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Мирний, І, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Довж., І, 1958, 70).
@ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ - далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Кроп., І, 1958, 65); [Xристина:] Бідне - такий світ перло проти ночі! (Вас., III, 1960, 454); - Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? - А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Мик., II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Тют., Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Мик., Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу - який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Коцюб., І, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст.- земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Коцюб., II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Стельмах, І, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти1; Закрутити світ кому - викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. - Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда - гульк і закрутив тій дівчині світ (Речм., Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. - Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Добр., Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть,- Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Шевч., І, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ - доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати: Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Кроп., IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. - Батька твого за землю з світу зжив Когут (Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); - Все одно,- буркнула Катря. - І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу - помирати; З'явитися на світ - народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ - і перший віддих, і перший рух мій - в темряві матернього лона (Коцюб., II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін. ) у [широкий] світ (в світи, в світа) - залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко.- Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті сл., 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов..- ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець1; Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін. ) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко - на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б - жити не хочеться від туги, горя і т. ін. - Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Коцюб., І, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Котл., І, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Мирний, V, 1955,84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого - помре хтось. - Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (П. Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі - нізащо, ні в якому разі. - Як бог милує? - пита було в неї мати.- Сама живу,- одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Вовчок, І, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал.- ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Март., Тв., 1954, 238); Новий світ - Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу - Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) - померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Шевч., І, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи - вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся) :] Вже, значить, у світи пішов (Зар., Антеї, 1961, 75); Піти широким світом - помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті сл., 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Коцюб., III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітч., 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу - побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Коцюб., І, 1955, 367); - Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Кв.-Осн., II, 1956, 401); По [всіх] світах - скрізь. Наші кроки - повні, повнозвучні - по всіх світах усім народам чуть... (Тич., Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ- помирати. Вже на ліжку кона [бабуся], Світ покидати готова (Граб., І, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Л. Укр., І, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін. ) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому - хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся.- І коли вже ти вгомонишся?- прискіпується стара.- Голова біла, а йому світ замалий (Жур., Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому - хай іде хтось куди хоче. - Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] - світ на всі чотири вітри (Н.-Лев., І, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) - щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. - Ми вам дамо таке, що світ не бачив - два червінці (Довж., І, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота - дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Хотк., II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця - світу не видно. Порожньо на пероні (Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Стельмах, І, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ - Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу - Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ - дуже давній, давно відомий. - Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Фр., І, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Тют., Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато] по всьому світу; Як цвіту по всьому світу - надзвичайно багато. - Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (П. Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Коцюб., І, 1955, 25); - Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Вовчок, І, 1955, 36); Той світ - потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і от-от щезне, лише заспівають треті півні (Коцюб., І, 1955, 25); - Друга зустрів - Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, - живе, стара гвардія!.. (Речм., Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт.- не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: - У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Тют., Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Загреб., Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) - куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає! Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Шевч., II, 1963, 100); - Тимко любий мені - і все тут! з ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Тют., Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ - земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., I, 1963, 58); - Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Довж., І, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу - споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Коцюб., І, 1955, 214); Цехи - то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Фр., II, 1950, 132); Яким світом?, діал. - яким чином?
4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі,- ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Л. Укр., II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Комун. маніф., 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літ. газ., 1.VIІІ 1961, 1); Античний світ; // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Мик., І, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Ком. Укр., 10, 1962, 16).
Білий світ - контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Гончар, II, 1959, 440); Червоний світ - революційна частина суспільства, яка боролася за встановлення Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. - Під загрозою - залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас.. будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Гончар, II, 1959, 105).
5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука.., 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Ле, Право.., 1957, 6); // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Рад. Укр., 1.II 1969, 6); . Світ звуків; Світ барв; // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Ком. Укр., 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього - виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Стельмах, І, 1962, 400).
6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати - і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Гончар, Тронка, 1963, 187); // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. - Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Смолич, І, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Довж., І, 1958, 19).
7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. - Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Н.-Лев., І, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Стельмах, І, 1962, 617).
Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого - супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Л. Укр., III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ - бувати на світських балах, прийомах і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | світ | світи |
Родовий | світу | світів |
Давальний | світові, світу | світам |
Знахідний | світ | світи |
Орудний | світом | світами |
Місцевий | на/у світі | на/у світах |
Кличний | світе | світи |
світа
СВІТА, и, ж., геол. Сукупність шарів гірських порід, що залягають одна над одною і об'єднуються подібним складом та спільністю умов відкладання. Основну особливість Роменської соленосної світи становлять поклади кам'яної і ..калійної солі (Геол. Укр., 1959, 398).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | світа | світи |
Родовий | світи | світ |
Давальний | світі | світам |
Знахідний | світу | світи |
Орудний | світою | світами |
Місцевий | на/у світі | на/у світах |
Кличний | світо | світи |
світити
СВІТИТИ, свічу, світиш, недок. 1. перех. і без додатка. Запалювати, палити що-небудь для освітлення, викликати світіння чогось; засвічувати. Радіє мати: ..син її росте. Росте; лицяються гетери І перед образом Венери Лампаду світять (Шевч., II, 1963, 282); Осінніми вечорами вона рано світила світло (Коцюб., II, 1955, 30); Світити не треба було. Сівши біля вікна, закохані дуже добре могли бачити одне одного (Гр., І, 1963, 410); Сахно кинулася до машини... Фар вона не світила (Смолич, І, 1958, 97); Я мушу сідати. Свічу свого рефлектора.. Майже над самою землею вирівнююсь, роблю півколо і йду на посадку (Ю. Янов., II, 1958, 65); Ми сидимо в кімнаті по вечері, Не світимо.. І плинемо по озері розмов (Рильський, І, 1960, 170).
2. неперех. Випромінювати або відбивати світло. Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє (Греб., І, 1957, 50); Свічки на столі ледве-ледве світять серед того сивого туману (Л. Укр., III, 1952, 558); Ніч була темна, тільки зорі світили з темно-синього неба (Мирний, IV, 1955, 166); Вечірня зірка.. алмазно світить з неба на чабанське подвір'я (Гончар, Тронка, 1963, 19); // Спрямовувати світло куди-небудь, на щось, роблячи його видним; присвічувати. Сліпому не світять (Номис, 1864, № 5179); Вернувшись у хату, посадила [Явдоха сотника] на лаві край стола, а Ригоровичу звеліла каганцем світити (Кв.-Осн., II, 1956, 192); Економ Сава світить; в одній руці ліхтарня, в другій канчук (Коцюб., II, 1955, 258); Раптом загориться на аеродромі прожектор. Світить у небо (Ю. Янов., II, 1958, 65); // чим. Використовувати яку-небудь речовину і т. ін. для освітлення. Шкода лою, світи водою (Номис, 1864, № 7599); Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами... (Мирний, II, 1954, 119); // на що, рідко що. Освітлювати що-небудь. У печі пала Огонь і світить на всю хату (Шевч., І, 1963, 91); Світло з канделябра однаково світило на всю кімнату (Ле, Історія радості, 1947, 243); Ясномудра і велична Партія Комуністична Світить нашу путь (Рильський, І, 1956, 444); // рідко. Сяяти, виблискувати; світитися. Роса світила і відбивала дорогим самоцвітним камінням (Мирний, IV, 1955, 7).
@ Світити в очі - лестити, підлещуватися. Не знав неборак, що пан тільки в очі світив, що лучче було б, якби він гудив (Свидн., Люборацькі, 1955, 65); Світити очима - не мати чим освітлювати хату. Її лютило те, що нафта вийде сьогодні-завтра, а тоді світи очима або бери в Хаїма такої смердюхи, що лиш коптить (Март., Тв., 1954, 228); - Оце ж, синку,.. ані сірників, ані гасу. Скіпками світять люди та очима (Збан., Єдина, 1959, 13); Хоч оком світи див. око1.
3. перех., рідко. Палити світло тривалий час. - Мати.. дорікають: світите світло, а воно дороге (Коцюб., II, 1955, 40).
4. неперех., чим. Робити видним те, що має бути прикритим, мимоволі показувати щось. За вечерею з'являлась горілка, вино, всі пили, кричали,.. блимали чорними очима та підсиненими білками, світили розхристаними чорними грудьми (Коцюб., І, 1955, 371); Повів він господаря в місто В вигляді старця з торбами.., Що на ціпок опиравсь і тілом світив крізь лахміття (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 294); - Платтячко на ній славненьке.. - Якби ж трохи довшеньке, а то світить колінами. - Хоч-не-хочеш, то подивишся... (Зар., На.. світі, 1967, 261); * Образно. Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (Донч., III, 1956, 74); // без додатка. Виднітися крізь що-небудь; просвічуватися. Весь [побратим] потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять (Л. Укр., І, 1951, 392); Крізь розпанаханий рукав сорочки світить голе тіло (Вас., І, 1959, 198); Благально склав руки [чоловік]: - Я бідний хлоп! - Брешеш, таке пузо наїв! - Козаки зареготали: з-під свитки світили ребра, як щаблі драбини (Панч, Гомон. Україна, 1954, 56).
@ Світити волоссям (волосом) див. волосся, волос; Світити дірками - мати багато дірок, бути дірявим. Із шести крил [млина] осталося тільки троє, та й ті дірками світять (Вас., Вибр., 1950, 100); - Бачила б ти цю посудину навесні... Не човен, а кістяк мертвий лежав у кучугурах, дірками світив, розсохся зовсім (Гончар, Тронка, 1963, 233); Світити зубами - широко посміхатися. Незнаний хлопець стояв перед нею. Не крився, не таївся, хизувався чобітьми,.. світив зубами (Горд., Дівчина.., 1954, 211); Світити латками: а) див. латка; б) бути полатаним (про одяг). Селяни подивились один на одного. Їхні подерті свитки світили латками (Ю. Янов., І, 1958, 144); Світити очима (оком, очицями і т. ін. ) на кого, до кого і без додатка: а) пильно дивитися. Як ті паничі коло неї... Той поруч із нею шиється, а той з кутка на неї очима світить; сей за нею у тропу точиться, а той знов збоку поглядом забирає (Вовчок, І, 1955, 111); Конопельський світив на неї синіми винуватими очима (Збан., Курил. о-ви, 1963, 131); Оленка, простягаючи до неї свої пухкі та білі рученята, світила чорними очицями (Мирний, III, 1954, 107); б) дивлячись, виявляти поглядом почуття гніву, роздратування і т. ін. Маланка була вже не свята й не божа. Вона зразу забула, що в неділю не можна лаятись, і світила до чоловіка зеленими очима (Коцюб., II, 1955, 12); Світити синяками - бути в синяках. - Ліфер Созоненко до молодої на хутір поїхав.. Присилували нелюди дівчину. Били до півсмерті. Коси рвали. Під вінцем синяками світила (Стельмах, II, 1962, 391); Світити ребрами див. ребро.
5. неперех. Те саме, що світитися 1. А тим часом світить З усіх вікон у титаря. Що-то там твориться? (Шевч., І, 1963, 91); Проти церкви, на невисокім згірку, величезний палац світить дверима-вікнами... (Мирний, І, 1949, 178); В яру світили світляки (Горд., II, 1959, 58); Нарешті поїзд став: збоку одним вікном світила станція (Панч, В дорозі, 1959, 86).
6. неперех., перен. Блищати, сяяти. Сам аж стелю підпирає; .. і очі світять, і голос дзвенить; аж помолодшав, наче на турка йде! (Вовчок, І, 1955, 73); В уяві світили сині заплакані очі... (Ільч., Серце жде, 1939, 222); // Ставати щасливим, радісним (про обличчя). Тітчине, зібране на нитку лице освічується вдячним усміхом. Дядькове, здорове, червоне, також світить (Коцюб., І, 1955, 464); // чим. Виражати які-небудь почуття (про обличчя, очі, зовнішній вигляд людини). Голос його тремтів; лице горіло; очі світили радістю (Мирний, II, 1954, 272).
7. перех. і неперех., карт. Показувати козирну масть; бути козирем. - Придивися, Денисе, яким тепер стає село, хто от-от стане паном у ньому? Середняк зробиться паном села. Пам'ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (Стельмах, II, 1962, 284); Король жировий світить (Сл. Гр.).
Світити козиря - відкривати козиря.
@ Не світить кому що, де - немає в когось підстав розраховувати на успіх у чому-небудь; немає надій на щось. - Про начальство забудь і думати. Після того, що ти наробив у коморі, тобі не світить у начальство вилізти (Кучер, Трудна любов, 1960, 440); - Сам не помітиш, як заочником станеш. - Мені це діло не світить, - зітхнув Сашко. - Малі діти не пустять (Мур., Свіже повітря.., 1962, 35); Зневажливо осміхнувся [Іванчик] до мене, ніби сказав: «Бідолашний! І чого ти до неї пнешся? Адже тобі тут не світить!» (Баш, На.. дорозі, 1967, 168).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | свічу | світимо |
2 особа | світиш | світите |
3 особа | світить | світять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | світитиму | світитимемо |
2 особа | світитимеш | світитимете |
3 особа | світитиме | світитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | світив | світили |
Жіночий рід | світила | |
Середній рід | світило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | світімо | |
2 особа | світи | світіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | світячи | |
Минулий час | світивши |