світлолюб
СВІТЛОЛЮБ, а, ч. Світлолюбна рослина. Підсніжники - світлолюби: їм треба встигнути відцвісти раніше, ніж на деревах розпуститься листя і закриє від них сонячне проміння (Веч. Київ, 9.III 1957, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | світлолюб | світлолюби |
Родовий | світлолюба | світлолюбів |
Давальний | світлолюбові, світлолюбу | світлолюбам |
Знахідний | світлолюб | світлолюби |
Орудний | світлолюбом | світлолюбами |
Місцевий | на/у світлолюбі | на/у світлолюбах |
Кличний | світлолюбе | світлолюби |