світлотехніка
СВІТЛОТЕХНІКА, и, ж. Наука про одержання і використання променистої енергії. Для характеристики джерела світла в світлотехніці застосовується величина, що називається силою світла (Курс фізики, III, 1956, 259).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | світлотехніка | світлотехніки |
Родовий | світлотехніки | світлотехнік |
Давальний | світлотехніці | світлотехнікам |
Знахідний | світлотехніку | світлотехніки |
Орудний | світлотехнікою | світлотехніками |
Місцевий | на/у світлотехніці | на/у світлотехніках |
Кличний | світлотехніко | світлотехніки |
світлотехнік
СВІТЛОТЕХНІК, а, ч. Фахівець із світлотехніки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | світлотехнік | світлотехніки |
Родовий | світлотехніка | світлотехніків |
Давальний | світлотехнікові, світлотехніку | світлотехнікам |
Знахідний | світлотехніка | світлотехніків |
Орудний | світлотехніком | світлотехніками |
Місцевий | на/у світлотехніку, світлотехнікові | на/у світлотехніках |
Кличний | світлотехніку | світлотехніки |