світовідчування
СВІТОВІДЧУВАННЯ, я, с. Сприймання людиною навколишнього світу, дійсності, яке виявляється в почуттях, учинках, настрої. У своїй поетиці, у своєму стилі, в своїм світовідчуванні Шевченко пройшов шлях такий же, який пройшли Пушкін і Міцкевич (Рильський, III, 1956, 244); Соціалістична епоха сформувала нову людину, цілісну і цілеспрямовану, без роздвоєного світовідчування (Вітч., 8, 1958, 127).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | світовідчування | світовідчування |
Родовий | світовідчування | світовідчувань |
Давальний | світовідчуванню | світовідчуванням |
Знахідний | світовідчування | світовідчування |
Орудний | світовідчуванням | світовідчуваннями |
Місцевий | на/у світовідчуванні | на/у світовідчуваннях |
Кличний | світовідчування | світовідчування |