свічечка
СВІЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до свічка 1-3, 5. Чом не прийшов, Як я говорила? А у мене цілу нічку Свічечка горіла (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 92); [Таня:] Давайте, Катю, одсвяткуймо й ми сьогодні ялинку: хай уже одна свічечка й для нас згорить (Вас., III, 1960, 120); Над Києвом стояла всепереможна й радісна весна, величезні глейкі бруньки на каштанах.. перетворилися вже на ніжні семилисники й повипускали свічечки майбутніх квітів (Ю. Янов., II, 1954, 88); * Образно. [Передерій:] Меласю! Рідна! Свічечка ясна! Мене сама мов світлом ти осяла (Коч., П'єси, 1951, 197); * У порівн. Як свічечки, блищали зорі, І місяць весело світив (Гл., Байки.., 1959, 395); Дід витягає з кишені довгу, мов свічечку, цукерку (Стельмах, І, 1962, 317).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свічечка | свічечки |
Родовий | свічечки | свічечок |
Давальний | свічечці | свічечкам |
Знахідний | свічечку | свічечки |
Орудний | свічечкою | свічечками |
Місцевий | на/у свічечці | на/у свічечках |
Кличний | свічечко | свічечки |