секретничати
СЕКРЕТНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Розмовляти з ким-небудь так, щоб не чули інші. - Дивись, Кириловичу, - жартівливо кинув навздогін Фурса, - розкажемо жінці, як ви з заступником секретничали... (Мушк., Чорний хліб, 1960, 101).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | секретничаю | секретничаємо |
2 особа | секретничаєш | секретничаєте |
3 особа | секретничає | секретничають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | секретничатиму | секретничатимемо |
2 особа | секретничатимеш | секретничатимете |
3 особа | секретничатиме | секретничатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | секретничав | секретничали |
Жіночий рід | секретничала | |
Середній рід | секретничало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | секретничаймо | |
2 особа | секретничай | секретничайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | секретничаючи | |
Минулий час | секретничавши |