секта
СЕКТА, и, ж. 1. Релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Л. Укр., II, 1951, 369); Значну кількість послідовників мала у свій час релігійна секта старообрядців (офіціальне духовенство називало їх розкольниками) (Наука.., 1, 1958, 44); Стара баба, мати Григорієвого батька Романа, фанатичка із секти євангелістів, вклала всю душу, щоб зробити таким же свого сина (Ле, В снопі.., 1960, 140).
2. перен. Відокремлена група осіб, що замкнулася в своїх вузьких групових інтересах. ..борючись з теоріями всіх.. сект і шкілок, Маркс виковував єдину тактику пролетарської боротьби робітничого класу в різних країнах (Ленін, 26, 1972, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | секта | секти |
Родовий | секти | сект |
Давальний | секті | сектам |
Знахідний | секту | секти |
Орудний | сектою | сектами |
Місцевий | на/у секті | на/у сектах |
Кличний | секто | секти |