селямлик
СЕЛЯМЛИК, -а, ч., іст. 1. Урочиста хода (турецького) султана до мечеті. 2. Парадна зала для аудієнцій у палаці султана. 3. Частина будинку, в якій живуть чоловіки і яка доступна і для чужих (на противагу гаремлику). 4. Публічний прийом султаном сановників, який відбувається під час свята байраму у великій тронній залі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | селямлик | селямлики |
Родовий | селямлика | селямликів |
Давальний | селямликові, селямлику | селямликам |
Знахідний | селямлик | селямлики |
Орудний | селямликом | селямликами |
Місцевий | на/у селямлику | на/у селямликах |
Кличний | селямлику | селямлики |