сепараторний
СЕПАРАТОРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сепаратор; // Признач. для виробництва сепараторів. Сепараторний цех; // Признач. для сепарування молока. Прогуркотіла підвода по шляху - то повезли молоко на сепараторний пункт (Тют., Вир, 1964, 107).
2. у знач. ім. сепараторна, ної, ж. Приміщення, в якому встановлено сепаратор (сепаратори). Вустя саме була з дівчатами в сепараторній, коли її погукали знадвору (Гончар, Таврія, 1952, 231); Безперервним потоком іде молоко по гумовому шлангу в центральну магістраль, а звідти трубопроводом - в сепараторну на переробку (Рад. Укр., 29.V 1961, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сепараторний | сепараторна | сепараторне | сепараторні |
Родовий | сепараторного | сепараторної | сепараторного | сепараторних |
Давальний | сепараторному | сепараторній | сепараторному | сепараторним |
Знахідний | сепараторний, сепараторного | сепараторну | сепараторне | сепараторні, сепараторних |
Орудний | сепараторним | сепараторною | сепараторним | сепараторними |
Місцевий | на/у сепараторному, сепараторнім | на/у сепараторній | на/у сепараторному, сепараторнім | на/у сепараторних |