симулювати
СИМУЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. і док. 1. неперех. Удавати з себе (перев. хворого). Хто симулює, той нічого не вхитрує (Укр.. присл.., 1955, 390); Котромусь з офіцерської комісії при огляді вдалася підозрілою Оленчукова шия. Чому не згинається? Контужений чи просто симулює? (Гончар, II, 1959, 276); Дружинник стає у позу і читає роль Войницького з інтонаціями правопорушника, що виправдовується, симулює і кається (Вол., Місячне срібло, 1961, 47).
2. перех. Удаючи, обманюючи, створювати хибне уявлення про свій фізичний стан, свої почуття і т. ін. Доповів [лікар] начальникові, що державний злочинець симулює манію переслідування (Бурл., Напередодні, 1956, 335).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | симулюю | симулюємо |
2 особа | симулюєш | симулюєте |
3 особа | симулює | симулюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | симулюватиму | симулюватимемо |
2 особа | симулюватимеш | симулюватимете |
3 особа | симулюватиме | симулюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | симулював | симулювали |
Жіночий рід | симулювала | |
Середній рід | симулювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | симулюймо | |
2 особа | симулюй | симулюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | симулюючи | |
Минулий час | симулювавши |