синдикований
СИНДИКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до синдикувати. Цукрова промисловість Російської імперії була синдикована (Бурл.., Напередодні, 1956, 163); // у знач. прикм. Панування синдикованої промисловості привело до значного зростання продажних цін (Іст. УРСР, І, 1953, 654).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | синдикований | синдикована | синдиковане | синдиковані |
Родовий | синдикованого | синдикованої | синдикованого | синдикованих |
Давальний | синдикованому | синдикованій | синдикованому | синдикованим |
Знахідний | синдикований, синдикованого | синдиковану | синдиковане | синдиковані, синдикованих |
Орудний | синдикованим | синдикованою | синдикованим | синдикованими |
Місцевий | на/у синдикованому, синдикованім | на/у синдикованій | на/у синдикованому, синдикованім | на/у синдикованих |