ситити
СИТИТИ, сичу, ситиш, педок., перех. 1. заст. Підсолоджувати медом (воду, квас) або розводити мед водою; настоювати мед на чому-небудь. Мало вміти цідити та ситити меди - треба ще їх і продати (Загреб., Диво, 1968, 52).
2. Годувати вволю, досита; задовольняти собою або чим-небудь. - На Ітаці ні лук, ані вигонів ширших немає, Кіз лиш ситить, а миліша, ніж коней вона б насищала (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 88); Навіщо ж ..поетів мрії, труд геніїв із блиском всім своїм, коли земля всіх не ситить, не гріє? (У. Кравч., Вибр., 1958, 82); * Образно. Не можна сказати, щоб усі ці речі [жіночий одяг] були виставлені тільки напоказ, а люди мали тільки ту потіху з цієї краси, що ситили нею очі. Ні, ні! (Вільде, На порозі, 1955, 98); Здається, якби не глибокий яр, одна б ватага кинулась на другу - і полилася б річка чорної крові,.. кров би лилася, трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. .. (Мирний, II, 1954, 259).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сичу | ситимо |
2 особа | ситиш | ситите |
3 особа | ситить | ситять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сититиму | сититимемо |
2 особа | сититимеш | сититимете |
3 особа | сититиме | сититимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ситив | ситили |
Жіночий рід | ситила | |
Середній рід | ситило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ситьмо | |
2 особа | сить | ситьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ситячи | |
Минулий час | ситивши |