скопець
СКОПЕЦЬ1, пця, ч. Людина, якій зроблено кастрацію. Пішли розмови про те, що.. треба б обрати гідного царя, мався на увазі, може, хоч Роман, якого прозвали скопцем за надто голу бороду (Загреб., Диво, 1968, 259); * Образно. Вибивши собі з голови обов'язок до щирої праці,.. відбивають [деякі письменники] у других охоту до праці, роблять їх такими ж скопцями моральними та слизняками, як і самі вони (Фр., XVI, 1955, 41).
СКОПЕЦЬ2, пця, ч., діал. Дійниця. Стовпилися [корови] разом.., чекаючи, аж прийде черга на кожду йти до сіней, перекусити смачного зілля і віддати в чистий скопець свій цілоденний запас молока (Фр., 1, 1955, 63).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скопець | скопці |
Родовий | скопця | скопців |
Давальний | скопцеві, скопцю | скопцям |
Знахідний | скопець, скопця | скопці, скопців |
Орудний | скопцем | скопцями |
Місцевий | на/у скопці | на/у скопцях |
Кличний | скопцю | скопці |