скоряти
СКОРЯТИ, яю, яєш, недок., СКОРИТИ, скорю, скориш, док., перех. 1. Насильно встановлювати свою владу, завойовувати (країну, місто і т. ін.); підкоряти. Протягом століть імператори Східної Римської імперії поширювали межі імперії й скорили мечем велику частину тогочасного світу на заході й півдні (Скл., Святослав, 1959, 129); - Я помру вже скоро, - далі гордо дівчина мовляє. - Але знайте: не скорили і не скорите ніколи ви моєї Батьківщини, де живуть народи вільні (Гур., Друзі.., 1959, 14); // Змушувати коритися. Нас нікому не скорити, Бо родина ми одна (Рильський, Мости, 1948, 55); Такий уже наш радянський народ, що його нікому й ніколи в світі не скорити (Шиян, Партиз. край, 1946, 36).
2. перен. Повністю оволодівати чим-небудь, робити придатним для використання; освоювати. В центрі уваги нашої літератури стоїть людина,.. що глибокою мислю прозирає таємниці природи, сильною волею скоряє природу (Рильський, IX, 1962, 18); Слухняна стала нам земля - Її скорили наші люди! (Нех., Дивлюсь.., 1949, 25); Вони [руки] будують великі міста, пробивають гори, прокладають залізниці, скоряють моря (Кол., Терен.., 1959, 227).
3. Підкоряти своїй волі, своєму впливові, викликаючи довір'я, любов, симпатії і т. ін. Красою слова, блиском уяви - він оглушив Марту, скорив, водив за собою (Коцюб., II, 1955, 294); [Жанна:] А ви така ж... Зразу всіх скорили. Добре співаєте... (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 51); - Ну, доповідай, що діється в Дорнау, Іване Петровичу, - сказав він, і це дружнє звертання на ім'я та по батькові остаточно скорило капітана (Собко, Запорука.., 1952, 35).
Скоряти (скорити) серце кого - змушувати покохати кого-небудь. Був [Савка] певний, що в такому одязі та ще на мотоциклі одразу скорить серце Парасочки (Минко, Моя Минківка, 1962, 30).
4. перен. Повністю оволодівати ким-небудь, захоплювати когось (про почуття, думки, стан і т. ін.). Він підвів голову, щоб глянути на вогонь, і не помітив, коли знову її опустив. Його скорив кам'яний сон (Галан, Гори.., 1956, 225); Мотиви смутку й розпачу не могли скорити ту, що на щиті своєму написала: «убий, не здамся» (Рильський, III, 1956, 284).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скоряю | скоряємо |
2 особа | скоряєш | скоряєте |
3 особа | скоряє | скоряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скорятиму | скорятимемо |
2 особа | скорятимеш | скорятимете |
3 особа | скорятиме | скорятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скоряв | скоряли |
Жіночий рід | скоряла | |
Середній рід | скоряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скоряймо | |
2 особа | скоряй | скоряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скоряючи | |
Минулий час | скорявши |