скосом
скіс
СКІС1, скосу, ч., спец. 1. Дія і стан за знач. скошувати2, скосити.
2. Похила поверхня, похилий бік чого-небудь. Скоси можна фрезерувати кутовими фрезами (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 54); Не можна користуватись молотком із спрацьованим бойком, який мав однобічний скіс або задирки (Фрез. справа.., 1957, 35).
3. у знач. присл. скосом, діал. Навскіс. До двох дерев.. прибита поперечка на висоті росту чоловіка. На тій поперечці скосом до землі сперті широкі тріски з соснового дерева (Март., Тв., 1954, 303).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скіс | скоси |
Родовий | скосу | скосів |
Давальний | скосові, скосу | скосам |
Знахідний | скіс | скоси |
Орудний | скосом | скосами |
Місцевий | на/у скосі | на/у скосах |
Кличний | скосе | скоси |