скотинка
СКОТИНКА, и, ж., збірн. Пестл. до скотина 1. Дома довелося залишити все господарство на повнім ходу, скотинку, хату, садок, сусідів - словом, усе (Хотк., І, 1966, 102); [1-й чоловік:] Ану, рушаймо! Обсушились трохи, відпочили, і скотинка підпаслась, ну й гайда (Кроп., II, 1958, 493); А ще ж я мав корову-годівницю, Що вся вона була неначе цяцька; Дак нечестивець загубив її, Безвинную.. скотинку (Крим., Вибр., 1965, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скотинка | скотинки |
Родовий | скотинки | скотинок |
Давальний | скотинці | скотинкам |
Знахідний | скотинку | скотинок |
Орудний | скотинкою | скотинками |
Місцевий | на/у скотинці | на/у скотинках |
Кличний | скотинко | скотинки |