скошувати
СКОШУВАТИ1, ую, уєш, недок., СКОСИТИ, скошу, скосиш, док., перех. 1. також без додатка. Зрізати косою або косаркою траву, збіжжя і т. ін. Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш (Донч., І, 1956, 50); Поки жнемо - доти й їмо, а як скосили - то все й поїли (Укр.. присл.., 1955, 46); [Казидорога:] А він тим часом поле вибрав і засіяв, луку скосив і забрав сіно (Фр., IX, 1952, 389); Одцвілися волошки у липні, А у серпні скосили жита (Нех., Під.. зорею, 1950, 172); * У порівн. Купка [людей] заколихалася, затупцювалася. Це зразу, мов її хто косою скосив, пала на коліна додолу (Мирний, III, 1954, 308); Повела [кохана] очима, як скосила, Холодком повіяло від неї (Мал., Звенигора, 1959, 52); // перен. Різким ударом збивати, зрізувати що-небудь. Зненацька бронемашини відкрили вогонь. Кулемети їх, як ножем, скошували стебла соняшників та кукурудзи, в якій залягли наступаючі (Гончар, II, 1959, 318); Дуб падав не сам. За одним замахом він скосив десятки дерев, що росли поблизу (Загреб., Європа 45, 1959, 49).
2. перен. Позбавляти життя; знищувати, вбивати. Рушай, друже, борозною, Доки служить сила, Доки доля серед поля Обох не скосила (Граб., І, 1959, 521); Тиф скосив сестру так швидко і раптово... (Сос., II, 1958, 417); Іван вогнем із автомата Скосив п'ятьох [фашистів], що йшли на нього (Підс., Загули.., 1960, 52); - Не судилось мені бути коханою жінкою і дружиною. Вже у самому Берліні недобиті фашисти скосили мого рідного Ваню (Козл., Сонце.., 1957, 20); // безос. Розпоряджаючись, він стояв уже під самим світлом, де його щомиті могло скосити бандитською кулею (Гончар, II, 1959, 170).
СКОШУВАТИ2, ую, уєш, недок., СКОСИТИ, скошу, скосиш, док. 1. перех. Надавати чому-небудь косої форми, положення, напряму. Для зменшення тертя об метал бокові грані свердла скошують під кутом 2-3&186; (Практ. з машинозн., 1957, 70); - Бог з ними, з його книжками! Я давно його книжок не читаю й не читатиму. Нехай вже Ольга читає, - сказала Катерина з злістю, скосивши набік свій рот (Н -Лев., I, 1956, 568).
2. перех., що і неперех., чим. Повертати, обертати в певний бік (очі, погляд). Він сидить у повній задумі, весь час.. скошуючи очі вбік (Ю. Янов., І, 1958, 136); - Хочеш, я їх зараз вкладу! - прошепотів Леонід, скошуючи погляд на німців (Гончар, IV, 1960, 60); Лазар скосив жовті білки і скривлений дивився услід йому з лихою цікавістю (Коцюб., II, 1955, 192); Подаючи Кифорові вогню, вчитель ще раз скосив на нього оком (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 37).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скошую | скошуємо |
2 особа | скошуєш | скошуєте |
3 особа | скошує | скошують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скошуватиму | скошуватимемо |
2 особа | скошуватимеш | скошуватимете |
3 особа | скошуватиме | скошуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скошував | скошували |
Жіночий рід | скошувала | |
Середній рід | скошувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скошуймо | |
2 особа | скошуй | скошуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скошуючи | |
Минулий час | скошувавши |