скоїтися
СКОЇТИСЯ, скоїться, док. Зробитися, відбутися, трапитися (перев. про що-небудь погане); учинитися. Він дуже добре знає, що в лихові, яке скоїлось для Замфірової родини, немає його, Тиховичевої, вини (Коцюб., І, 1955, 218); Скоро весілля скоїлось, та не забарилось лихо (Свидн., Люборацькі, 1955, 50); Відчуваючи, що в землянці скоїлось щось незвичайне, я вихопив із кобури наган.. і кинувся туди (Панч, На калин. мості, 1965, 91).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скоюся | скоїмося |
2 особа | скоїшся | скоїтеся |
3 особа | скоїться | скояться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скоївся | скоїлися |
Жіночий рід | скоїлася | |
Середній рід | скоїлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скоймося | |
2 особа | скойся | скойтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скоївшись |