скрип
СКРИП1, у, ч. Різкі, високі звуки, утворювані тертям, стисканням і т. ін. предметів або їх частин. Заробітчани йшли мовчки. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків (Мирний, І, 1949, 226); Чути скрип пер, шелест паперу, брязк ножиць (Фр., IV, 1950, 31); Розмову перервав скрип дверей (Галан, Гори.., 1956, 96); Віддалилася й стихла пісня, і тоді виразнішим став скрип журавля над колодязем (М. Ол., Леся, 1960, 83); Северин... цьвохкає биків батогом, гарба із скрипом рушає далі (Тют., Вир, 1964, 66); // Звуки, які видають деякі птахи (снігурі, деркачі і т. ін.). Полотна біліють на жовтім лататті, Лужки процвітають, та скрип деркача (Стельмах, V, 1963, 35).
@ З (зі) скрипом - дуже трудно, через силу або нехотя. Неспокійне життя Крутогори зі скрипом, непередбаченими зупинками, поволі, але неухильно ішло вперед (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 121).
СКРИП2, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук від тертя, стискання і т. ін. предметів або їх частин.
2. розм. Уживається як присудок за знач. скрипіти. Аж у сінях двері скрип, Далі в хату двері рип, Шелеп кум у хатку! (Рудан., Тв., 1959, 218); Заворушилося колесо проти води, тільки скрип, скрип, скрип! (Стельмах, II, 1962, 307).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скрип | скрипи |
Родовий | скрипу | скрипів |
Давальний | скрипові, скрипу | скрипам |
Знахідний | скрип | скрипи |
Орудний | скрипом | скрипами |
Місцевий | на/у скрипі | на/у скрипах |
Кличний | скрипе | скрипи |
скрипіти
СКРИПІТИ, плю, пиш; мн. скриплять; недок. 1. Видавати скрип (див. скрип1). Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Шевч., І, 1963, 3); Дзвенить важкий ланцюг, залізна брама скрипить, зачиняючися (Хотк., II, 1966, 202); Скриплять вози, хтось хрипло гейкає на воли (Кос., Новели, 1962, 26); Сніг скрипить під ногами (Мас., Роман.., 1970, 244); Східці благенького ганочка скриплять під моїм важким кроком (Кол., На фронті.., 1959, 127); // безос. - Вжи-вжи, вжи-вжи, - скрипіло під людськими кроками (Тют., Вир, 1964, 481); // чим. Утворювати скрип чим-небудь. Він був голоден і злий. Скрипів чобітьми, гримав дверима (Коцюб., II, 1955, 366); Машина скрипить тормозами (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 57); Бійці поснули не відразу. Виходили курити надвір, скрипіли дверима, каганець раз у раз блимав на стелі (Тют., Вир, 1964, 387); // Видавати різкі звуки, схожі на скрип (про снігурів, деркачів і т. ін.). Скриплять червоні снігирі [снігурі], В дубову кору дятел стука (Щог., Поезії, 1958, 319).
@ Скрипіти зубами див. зуб; Скрипіти пером (перами) - писати. За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами (Коцюб., І, 1955, 37).
2. перен., розм. Говорити різким, неприємним голосом. Йому здалося, що стара щось скрипить. Обернувся назад і крикнув: Чого хочете? (Коцюб., II, 1955, 278); - Ваше прізвище, добродію? - скрипить тихо [слідчий Ігнатовський] (Збан., Єдина, 1959, 106); // Неприємно звучати (про музичні інструменти). Задумалась Марина.. В ушах гув бубон, скрипіли скрипки (Н.-Лев., І, 1956, 99).
3. перен., розм. Жити, існувати (звичайно з труднощами, абияк). Василь Тимофійович Воблий завжди казав про Райка в жартівливому тоні; проте було помітно, що якась сила тягла його до старого товариша. - Скрипиш іще? - так привітав здаля Василь Тимофійович Райка (Вас., І, 1959, 141); - Скриплю потроху. Бачите, навіть ложки вирізую, - показав [Юрій] рукою на покриту стружкою долівку (Стельмах, І, 1962, 647).
4. перен., розм. Виявлятися з великою силою (про мороз). Мороз лютує, аж скрипить, Луна червона побіліла (Шевч., II, 1953, 98); За вікнами лютувала зима, скрипіли міцні морози (Коз., Серце матері, 1947, 47).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скриплю | скрипимо |
2 особа | скрипиш | скрипите |
3 особа | скрипить | скриплять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрипітиму | скрипітимемо |
2 особа | скрипітимеш | скрипітимете |
3 особа | скрипітиме | скрипітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скрипів | скрипіли |
Жіночий рід | скрипіла | |
Середній рід | скрипіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрипімо | |
2 особа | скрипи | скрипіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скриплячи | |
Минулий час | скрипівши |