слизити
СЛИЗИТИ, ить, недок., розм. 1. Бути, робитися слизьким. Шлях слизить після мряки (Сл. Гр.).
2. Те саме, що слезити. Ідемо до річечки, що текла або слизила внизу край вигону, серед очерету та осоки (Н.-Лев., VI, 1966, 93); - Слизить вода, осувається порода... але хіба це новина? То ж звичайні умови для шахтобудівника (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 198); Там [на схилі двох гір] слизило невеличке джерельце й була змога воду пити досхочу (Ле, Міжгір'я, 1953, 154).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слизу | слизимо |
2 особа | слизиш | слизите |
3 особа | слизить | слизять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слизитиму | слизитимемо |
2 особа | слизитимеш | слизитимете |
3 особа | слизитиме | слизитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | слизив | слизили |
Жіночий рід | слизила | |
Середній рід | слизило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | слизімо | |
2 особа | слизи | слизіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | слизячи | |
Минулий час | слизивши |