слобожанський
СЛОБОЖАНСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до Слобожанщина. Я, повний ще невиплеснутими вражіннями, хотів поділитися ними з собі подібною істотою і почав оповідати свої захвати слобожанською малозрозумілою гуцулові мовою (Хотк., II, 1966, 314); Бабуся казали, що цим шляхом возили колись з Перекопу сіль, тараню, а ще раніше кримські татари ходили грабувати Руську землю і слобожанські поселення (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 43).
2. рідко. Те саме, що слобідський. Вечір був теплий, тихий:.. соловейко висвистував, і здалека долітали веснянки слобожанських дівчат (Стор., І, 1957, 228).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | слобожанський | слобожанська | слобожанське | слобожанські |
Родовий | слобожанського | слобожанської | слобожанського | слобожанських |
Давальний | слобожанському | слобожанській | слобожанському | слобожанським |
Знахідний | слобожанський, слобожанського | слобожанську | слобожанське | слобожанські, слобожанських |
Орудний | слобожанським | слобожанською | слобожанським | слобожанськими |
Місцевий | на/у слобожанському, слобожанськім | на/у слобожанській | на/у слобожанському, слобожанськім | на/у слобожанських |