сльозинка
СЛЬОЗИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сльозина. Дрібні краплі крові і поту текли по його виду, а з очей не пробивалась ні одна сльозинка (Стор., І, 1957, 345); Подивився на чарівну молоду дівчину, а в неї на очах сльозинки бринять (Вишня, II, 1956, 380); Не міг [Харитон Макарович] глянути на Тамару, заплющував очі, щоб бува зрадлива сльозинка не впала на Тамарину руку (Хижняк, Тамара, 1959, 8); Витер [старий] з надтріснутої кори берези сльозинку соку, сумовито посміхнувся червоноголовому дятлу (Стельмах, І, 1962, 423); * Образно. Подивися на рослину: Кожну квітку і травину Криє божая сльозинка - Діамантова росинка (Щог., Поезії, 1958, 274); *У порівн. Поклик журавлів блакить осінню крає, і на квітках тремтить сльозинками роса (Гонч., Вибр., 1959, 298).
Змахнути сльозинку - те саме, що Змахнути сльозу (сльози) (див. сльоза). Одна з француженок .. змахнула сльозинку і, вимовляючи м'які, милозвучні слова, схилилась і притиснула до своєї щоки холодний метал автомата (Жур., Вечір.., 1958, 289); Зронити сльозинку див. зронити.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сльозинка | сльозинки |
Родовий | сльозинки | сльозинок |
Давальний | сльозинці | сльозинкам |
Знахідний | сльозинку | сльозинки |
Орудний | сльозинкою | сльозинками |
Місцевий | на/у сльозинці | на/у сльозинках |
Кличний | сльозинко | сльозинки |