слюсарський
СЛЮСАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до слюсар. Їх батько працював у колгоспі ковалем і привчив до ковальської та слюсарської роботи й обох синів (Кучер, Зол. руки, 1948, 155); Сяк-так батько призвичаївся до слюсарського та ковальського ремесла, з якого потім і жив до кінця своїх днів (Минуле укр. театру, 1953, 9); Зілов поступово набував високої слюсарської кваліфікації (Смолич, І, 1947, 277); - Ти, мабуть, знаєш, як шанують твого батька на заводі. Знаєш і те, що вищого за мій восьмий слюсарський розряд на заводі ніхто не має (Вітч., 2, 1956, 106).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | слюсарський | слюсарська | слюсарське | слюсарські |
Родовий | слюсарського | слюсарської | слюсарського | слюсарських |
Давальний | слюсарському | слюсарській | слюсарському | слюсарським |
Знахідний | слюсарський, слюсарського | слюсарську | слюсарське | слюсарські, слюсарських |
Орудний | слюсарським | слюсарською | слюсарським | слюсарськими |
Місцевий | на/у слюсарському, слюсарськім | на/у слюсарській | на/у слюсарському, слюсарськім | на/у слюсарських |