смолокурний
СМОЛОКУРНИЙ, а, е. Стос. до смолокуріння. Смолокурний промисел; // Признач. для смолокуріння. Смолокурна яма.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | смолокурний | смолокурна | смолокурне | смолокурні |
Родовий | смолокурного | смолокурної | смолокурного | смолокурних |
Давальний | смолокурному | смолокурній | смолокурному | смолокурним |
Знахідний | смолокурний, смолокурного | смолокурну | смолокурне | смолокурні, смолокурних |
Орудний | смолокурним | смолокурною | смолокурним | смолокурними |
Місцевий | на/у смолокурному, смолокурнім | на/у смолокурній | на/у смолокурному, смолокурнім | на/у смолокурних |