сонетний
СОНЕТНИЙ, а, е. Прикм. до сонет. Сама думка [І. Франка] дати в канонічній сонетній формі суворо реалістичне, навіть натуралістичне зображення побуту австрійської тюрма виявляє велику сміливість (Рильський, III, 1956, 271).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сонетний | сонетна | сонетне | сонетні |
Родовий | сонетного | сонетної | сонетного | сонетних |
Давальний | сонетному | сонетній | сонетному | сонетним |
Знахідний | сонетний, сонетного | сонетну | сонетне | сонетні, сонетних |
Орудний | сонетним | сонетною | сонетним | сонетними |
Місцевий | на/у сонетному, сонетнім | на/у сонетній | на/у сонетному, сонетнім | на/у сонетних |