сонність
СОННІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. сонний. Сонність.. в незнайомої минула, як побачила його мешкання (Вільде, На порозі, 1955, 44); Воно [скавуління собаки] тривало кілька хвиль, а відтак розійшлося в тишині ночі, і цілковита сонність, здавалося, обгорнула все навкруги (Коб., II, 1956, 95); Байдужість і вдавана сонність у погляді не завадили купцеві помітити зневіру в людях (Загреб., Диво, 1968, 147).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сонність | сонності |
Родовий | сонності, сонности | сонностей |
Давальний | сонності | сонностям |
Знахідний | сонність | сонності |
Орудний | сонністю | сонностями |
Місцевий | на/у сонності | на/у сонностях |
Кличний | сонносте | сонності |