сопіння
СОПІННЯ, я, с. Дія за знач. сопіти, сопти і звуки, утворювані цією дією. З-під білих ряден почулося сонне сопіння (Коцюб., І, 1955, 241); Верхівці женуть до Перекопу череди волів, всю ніч над степом - зляски [ляски] батогів, важке сопіння худоби (Гончар, II, 1959, 81); Із станції Підзамче доносяться важкі удари заліза, дзенькіт буферів, задихане сопіння паровозів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 272).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сопіння | сопіння |
Родовий | сопіння | сопінь |
Давальний | сопінню | сопінням |
Знахідний | сопіння | сопіння |
Орудний | сопінням | сопіннями |
Місцевий | на/у сопінні | на/у сопіннях |
Кличний | сопіння | сопіння |