сороковий
СОРОКОВИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сорок. Брати Столярови докінчували вже чи не сороковий рейс з кінця в кінець Третього Малого провулка (Смолич, V, 1959, 114).
2. заст. Те саме, що сорокавідерний. Качали [робітники] на вірьовках сорокові бочки (Мирний, II, 1954, 78).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сороковий | сорокова | сорокове | сорокові |
Родовий | сорокового | сорокової | сорокового | сорокових |
Давальний | сороковому | сороковій | сороковому | сороковим |
Знахідний | сороковий, сорокового | сорокову | сорокове | сорокові, сорокових |
Орудний | сороковим | сороковою | сороковим | сороковими |
Місцевий | на/у сороковому, сороковім | на/у сороковій | на/у сороковому, сороковім | на/у сорокових |