сорокопуд
СОРОКОПУД, а, ч. Невеликий хижий птах ряду горобцеподібних із загнутим дзьобом і кігтями. Нехай костогризи та сорокопуди черешні об'їдають, нехай каня всі гусята поб'є - він ані не бачить, ані не чує нічого! (Фр., II, 1950, 86); Пролетів із здобиччю запасливий сорокопуд (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 300).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сорокопуд | сорокопуди |
Родовий | сорокопуда | сорокопудів |
Давальний | сорокопудові, сорокопуду | сорокопудам |
Знахідний | сорокопуда | сорокопудів |
Орудний | сорокопудом | сорокопудами |
Місцевий | на/у сорокопуді, сорокопудові | на/у сорокопудах |
Кличний | сорокопуде | сорокопуди |