сохатий
СОХАТИЙ, а, е. 1. Подібний до сохи (у 1 знач.); // З розгалуженими рогами. Із гущавини показалась велика, горбоноса, сохата голова незнайомого самця (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 53).
2. у знач. ім. сохатий, того, ч., рідко. Те саме, що лось. Як романтично він умів оповідати Про норов лебедів і звичаї гусей, Про те, що раз його поранений сохатий Ледь-ледь не затоптав (Рильський, II, 1946, 172); Її випередило кілька ведмедів і сохатих (Донч., III, 1956, 57).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сохатий | сохата | сохате | сохаті |
Родовий | сохатого | сохатої | сохатого | сохатих |
Давальний | сохатому | сохатій | сохатому | сохатим |
Знахідний | сохатий, сохатого | сохату | сохате | сохаті, сохатих |
Орудний | сохатим | сохатою | сохатим | сохатими |
Місцевий | на/у сохатому, сохатім | на/у сохатій | на/у сохатому, сохатім | на/у сохатих |