сповідальний
СПОВІДАЛЬНИЙ, а, е. Подібний до того, як на сповіді; відвертий, щиросердний. Вірші Марії Пригари розтривожують душу справжністю емоційного заряду, сповідальною довірливістю інтонації (Літ. Укр., 13.IX 1974, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сповідальний | сповідальна | сповідальне | сповідальні |
Родовий | сповідального | сповідальної | сповідального | сповідальних |
Давальний | сповідальному | сповідальній | сповідальному | сповідальним |
Знахідний | сповідальний, сповідального | сповідальну | сповідальне | сповідальні, сповідальних |
Орудний | сповідальним | сповідальною | сповідальним | сповідальними |
Місцевий | на/у сповідальному, сповідальнім | на/у сповідальній | на/у сповідальному, сповідальнім | на/у сповідальних |