споживний
СПОЖИВНИЙ, споживна, споживне. Стос. до споживання. Мірза запросив Ремо до їжі - чаю з перепічками та лишками ласощів і пояснив чужинцеві, що нахабству цих вартових немає меж; од них завжди треба ховати все, що тільки має якусь вартість чи споживну принаду (Досв., Гюлле, 1961, 67); Вирішальне значення для ефективності суспільного виробництва й темпів його зростання має поліпшення споживних властивостей продукції (Наука.., 6, 1970, 5); // Придатний для споживання як їжа; їстівний. До недавнього часу він думав, що ці гриби - поганки, а в партизанських лісах довідався од лісників, що вони споживні, а приправа, з них - хоч куди й навіть часником пахне (Стельмах, II, 1962, 144).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | споживний | споживна | споживне | споживні |
Родовий | споживного | споживної | споживного | споживних |
Давальний | споживному | споживній | споживному | споживним |
Знахідний | споживний, споживного | споживну | споживне | споживні, споживних |
Орудний | споживним | споживною | споживним | споживними |
Місцевий | на/у споживному, споживнім | на/у споживній | на/у споживному, споживнім | на/у споживних |