спонукуваний
СПОНУКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до спонукувати. Революцію можуть робити тільки маси, спонукувані глибокими економічними потребами (Ленін, 14, 1971, 220); Спонукуваний нетерплячкою, Олекса швидко подався в другий кінець гін (Добр., Тече річка.., 1961, 179); Кінь, не спонукуваний і не гнаний, сам наддав ходи, полетів і геть божевільно (Загреб., Диво, 1968, 221).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спонукуваний | спонукувана | спонукуване | спонукувані |
Родовий | спонукуваного | спонукуваної | спонукуваного | спонукуваних |
Давальний | спонукуваному | спонукуваній | спонукуваному | спонукуваним |
Знахідний | спонукуваний, спонукуваного | спонукувану | спонукуване | спонукувані, спонукуваних |
Орудний | спонукуваним | спонукуваною | спонукуваним | спонукуваними |
Місцевий | на/у спонукуваному, спонукуванім | на/у спонукуваній | на/у спонукуваному, спонукуванім | на/у спонукуваних |