сприт
СПРИТ, у, ч., діал. Спритність. Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з.. чисто жіночим спритом (Фр., III, 1950, 460); - У панни Зоні багато сприту і енергії (Вільде, III, 1968, 466).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сприт | сприти |
Родовий | сприту | спритів |
Давальний | спритові, сприту | спритам |
Знахідний | сприт | сприти |
Орудний | спритом | спритами |
Місцевий | на/у сприті | на/у спритах |
Кличний | сприте | сприти |