спробний
СПРОБНИЙ, а, е. Те саме, що пробний. Цех випустив першу спробну партію хромомагнезитової цегли (Рад. Укр., 4.III 1949, 3); У спробну мить, припавши до ріллі, Відчуєш ти живе тепло землі, Мов до грудей тебе пригорне мати (Перв., І, 1958, 563); Запах несвіжої риби можна визначити при спробному варінні шматочка риби в закритій посудині (Технол. пригот. їжі, 1957, 31).
Спробний камінь - те саме, що Пробний камінь (див. пробний).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спробний | спробна | спробне | спробні |
Родовий | спробного | спробної | спробного | спробних |
Давальний | спробному | спробній | спробному | спробним |
Знахідний | спробний, спробного | спробну | спробне | спробні, спробних |
Орудний | спробним | спробною | спробним | спробними |
Місцевий | на/у спробному, спробнім | на/у спробній | на/у спробному, спробнім | на/у спробних |