спростовання
СПРОСТОВАННЯ, я, с . 1. Повідомлення, в якому спростовується що-небудь. Романенко пробув у колгоспі ще дві години і ніяк не міг позбутися прикрої думки про непоправну помилку, яку він зробив, підписавши спростовання на статтю в обласній газеті (Жур., Вел. розмова, 1955, 20); День в редакції обласної газети «Зоря комунізму» почався з того, що газетярам довелося вислухати по телефону спростовання (Автом., В. Кошик, 1954, 3); - Дозвольте сподіватися, що преса дасть офіціальне спростовання і змінить свій, м'яко висловлюючись, неприхильний до нашого представництва тон? (Кулик, Записки консула, 1958, 28).
2. рідко. Те саме, що спростування 1. Я не так відповів.. Тоді я гаряче роблю спростовання (Мик., II, 1957, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спростовання | спростовання |
Родовий | спростовання | спростовань |
Давальний | спростованню | спростованням |
Знахідний | спростовання | спростовання |
Орудний | спростованням | спростованнями |
Місцевий | на/у спростованні | на/у спростованнях |
Кличний | спростовання | спростовання |