співбесідниця
СПІВБЕСІДНИЦЯ, і, ж. Жін. до співбесідник. Співбесідниця студента була запеклим прихильником найтісніших зв'язків літературного сюжету з життям (Смолич, Розм. з чит., 1953, 170); Ставши біля мармурової колони, Яніна якийсь час непомітно спостерігала співбесідниць (Жур., Вечір.., 1958, 247).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співбесідниця | співбесідниці |
Родовий | співбесідниці | співбесідниць |
Давальний | співбесідниці | співбесідницям |
Знахідний | співбесідницю | співбесідниць |
Орудний | співбесідницею | співбесідницями |
Місцевий | на/у співбесідниці | на/у співбесідницях |
Кличний | співбесіднице | співбесідниці |